Розпорядження Черкасько районно управи кервникам вддлв мсцевого господарства Про знищення бльшовицько символки в м. Черкаси . 21 листопада
Розпорядження Гебтскомсара Ланге про заборону базарв пд час посвно кампан с.Рацево.ф.Р. 1353с., оп.1, спр.2, арк.21
Лист Чигиринсько районно управи до старости с. Рацево про виявляння пдозрлих осб та уткачв-вйськовополонених. 6 березня 1942 р. ф.Р-1353, оп.1, спр.5, арк.1.
Звернення гебтскомсара Ланге до старост Чигиринського району про органзацю вдправки добровольцв-робтникв до Нмеччини. 14 травня 1942р. ф.Р-1351, оп.1, спр.2, арк.1.
Об ява нмецького командування про спалення жителв с. Вдовин Хутр Чигиринського району за зв язок з партизанами. [1942] ф.Р-1351, оп.1, спр.2, арк.5.
Нема тако крани в ґвроп, де б не билися з ненависним ворогом черкащани, як нема такого мста, через яке б не проходив фронт, яке б не звльняли чи не захищали вихдц з земл Тараса. Чимало черкащан брали участь у антифашистському рус Опору в кранах Захдно ґвропи, штурм останньо цитадел гтлеризму рейхстагу. ¶сторя так розсудила, що саме черкащанину генералу К. М. Дерев янку з с. Косенвка Уманського району випала честь поставити крапку в останнй трагчнй сторнц Друго свтово вйни.
Навчно застиг на постамент в Карантиннй Слобод у Севастопол легендарний торпедний катер 52, яким командував Герой Радянського Союзу уманчанин А. Я. Кучерський. А на Сапун-Гор стоть пам ятник сину колгоспного конюха з с. Цибулв Монастирищенського району М. Я. Дзигунському, який повторив подвиг О. Матросова. Шлях танковим колонам на Воронячих висотах, як мали ось-ось вврватися в Леннград перетнув вогонь гармат, знятих з крейсера «Аврора». Командиром ц батаре був черкащанин Олексй Смаглй. Серед геров-панфловцев, як стояли на смерть пд Москвою, був канвчанин Г. О. Петренко. У склад легендарного десанту Вльшанцв у Миколав до останнього подиху билися з ворогом черкащани заступник командира вддлення БТР ¶. М. Удот та сантар матрос Г. ґ. Тященко. Подвиг Гастелло у неб бля мстечка Опочка на Псковщин повторив молодий льотчик, колишнй учень Чапавсько середньо школи Олександр Романенко.
Черкащани пишаються своми земляками двч Героями Радянського Союзу генералом арм ¶. Д. Черняхвським мужнм соколом ¶. Н. Степаненком, повним кавалером ордена Слави Гером Радянського Союзу ¶. Т. Драченком, вонами-героями Г. Г. Бриком, О. К. Клинквським, ¶. Я. Лисенком, С. О. Литовченком, С. С. Запорожцем, А. ¶. Дробахою й багатьма ншими.
22-ом з днанням частинам на знак х видатних перемог у боях за визволення Черкащини було присвоно найменування Черкаських, 23 Корсунських, 20 Уманських, 6 Звенигородських. 2069 вонв-укранцв були удостон звання Героя Радянського Союзу, з них 153 черкащанина. А мсто Корсунь-Шевченквський нагороджено орденом Втчизняно вйни.
Шевченкв край волею дол став ареною жорстоких бов, як на початку вйни, так в перод визволення вд гтлервцв. Саме цною свого життя, гркотою оточення, стражданнями полону, вони 12-о 6-о армй пвденно-захдного фронту зрвали в липн-серпн 1941 р. плани гтлервцв, як прагнули навальним наступом оволодти Кивом. А взимку 1944 року саме на земл Т. Г. Шевченка була здйснена одна з блискучих операцй оточення знищення крупного угруповання нмецьких вйськ Корсунь-Шевченквська битва.
Всьому свтов, як символ не людяност злочину фашизму проти мирних громадян, вдоме село Лдице (Чеська республка), яке було спалене, а 172 мешканця розстрляно. На Черкащин таких сл бльше десяти. Зокрема, 18 червня 1943 року було повнстю спалено хутр Буда Чигиринського району знищено 82 його жителя, у жовтн-листопад в тому ж район спалено у сел Мельники 352 двори знищено 300 мешканцв, а у сел Вдовин Хутр 140 дворв 409 жителв. 10 счня 1944 року у сел Острвець Уманського району було спалено 200 дворв розстрляно 156 жителв. Така ж доля спткала села Будище Черкаського району, Шестеринц Лисянського, хутр Павлопль Маньквського, Леннське Чигиринського районв та ряд нших.
З перших днв окупац Черкаського краю гтлервц почали насильно вдправляти мсцевих жителв на каторжн роботи до Нмеччини. Так, з Уман було вивезено в неволю 7 тис. юнакв та двчат, з ¶рклвського району 4482, з Черкас 8 тис., з Городища 1869, Вльшани 649, Христинвського району 4 тис., Моринцв 529, Тального 436, Чигирина понад 1000, Чорнобая 1527, Цибульова 496, Ротмистрвки 370, Ладиженки 319, Жовтина 360, Маквки 297, Жаботина 405, Кам янки 400, Золотонош 433, Гельмязева 270, Бузвки 350, Маньквки 350, Канева 242, Лисянки 385, Старослля 884 та н. На терор загарбникв Черкащина вдповдала розгортанням масового опору. В жодному сел, мст окупанти не знали спокою. У роки вйни в кра з ненависним ворогом боролися члени 30 органзацй 39 пдпльних патротичних груп, 24 партизанськ загони, 2-га Укранська партизанська бригада, дяло 4 районних один мжрайонний антифашистськ центри Опору. Як свдчать архвн документи на Черкащин пдплля очолювали стинн патроти укрансько земл, не завжди «анкетно чист активсти». Так, у Тальному пдпльну органзацю очолили брати Григорй Вталй Проценки, батько яких Володимир Бонфатйович, директор Веселокутсько середньо школи, 20 листопада 1937 року був засуджений трйкою при Кивському обласному управлнн НКВС, як член «укрансько нацоналстично органзац» на 10 рокв концтаборв. У Христинвському район пдпльну органзацю створили брати Панченки сини, так званого, «ворога народу». ¶ таких прикладв чимало. Тому, можливо, не випадковим було те, що про боротьбу партизан пдпльникв Украни тривалий час замовчували. Багатьох кервникв партизанських пдпльних груп за сфальсифкованими справами вдправили у концтабори, чи просто розстрляли, як «агентв гестапо», як це трапилось, зокрема, з органзатором пдплля с. Тальянки Тальнвського району Кузьмою Грибом, комсаром одного з Черкаських загонв Фокним, партизаном Гречухою та ншими.
Згдно з розпорядженням окупацйно влади кожен, хто переховував вйськовополонених чи надавав медичну допомогу пораненим червоноармйцям пдлягав розстрлу. Але, не зважаючи на загрозу, населення краю не лише переховувало оточенцв, врев, лкувало поранених, допомагало партизанам, а й з допомогою патротв була створена цла мережа пдпльних шпиталв. Крм широковдомого шпиталю Силна у Веремвц Чорнобавського району дяли подбн заклади в Драбов, Шпол, Уман, Тальному, в с. Верхнячка Христинвського району, в с. Цибулв Монастирищенського району та ряд нших мстечок сл Черкащини.
Протягом перших мсяцв окупац на територ краю була створена розгалужена мережа концтаборв в язниць. Зокрема, в Драбвському район дяли концтабори в сс. Жорнокльови Шрамквка, в Чорнобавському в с. Хрестителеве, в Христинвському в с. ¶вангород, в Тальному в гранкар р. У с. Бабанка Уманського району та с. Буки Маньнвського району на концтабори були перетворен мсцев середн школи, у Золотонош Смл на територ вйськових мстечок, у Канев в музе м. Т. Г. Шевченка та н.
На територ Черкащини гтлервц знищили понад 120 тис. чоловк цивльного населення. Так, за перод окупац у Звенигородському район було розстрляно понад 5 тис. чоловк, стльки ж у Монастирищенському та Христинвському районах, у Корсунь-Шевченквському понад 3 тис., Канвському 482, Чорнобавському 500 чоловк. Псля звльнення Золотонош на околиц мста було виявлено 30 поховань, в яких знаходяться останки близько 13 тис. чоловк. У невеличкому мстечку Умань, в якому до вйни нараховувалося трохи бльше 50 тис. чоловк, було розстрляно гтлервцями в сухому яру понад 25 тис. мирних жителв. Крм цього, щодня в Уманському табор для вйськовополонених в, так званй, «Уманськй ям» вд нелюдських умов утримання гинуло по 60-70 вйськовополонених.
У роки Друго свтово вйни загинуло 168481 черкащан, в тому числ 151031 безпосередн учасники бойових дй вйськовослужбовц, партизани, бйц народного ополчення та винищувальних батальйонв.
Черкащина у роки Друго свтово вйни
ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМ¶Н¶СТРАЦ¶Я
Черкаська обласна державна адмнстраця
Комментариев нет:
Отправить комментарий